Право на соціальну відпустку розлученої жінки, матері двох дітей віком до 15 років, яка працює за строковим трудовим договором
Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. (ст. 21 КЗпП )
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.(ч. 2 ст. 23 КЗпП)
Законодавство про працю не містить буд яких обмежень прав працівників прийнятих за строковим трудовим договором в порівнянні із працівниками, з якими укладено трудовий договір на невизначений строк.
За статтею 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років,….одинокій матері,….надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама. (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»)
Чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одинокій матері для підтвердження свого статусу на отримання додаткової соціальної відпустки. Тому, для підтвердження зазначеного факту може бути надано будь-який належним чином оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.
Як приклад це може бути довідка з закладу освіти про участь батька в вихованні дитини.
При цьому факт одержання аліментів на дитину не позбавляє одиноку матір права на отримання соціальної відпустки, передбаченої ч. 1 ст. 19 Закону, за наявності документів, у яких з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.
Додаткова відпустка, передбачена статтею 19 ЗУ «Про відпустки» є оплачуваною, надається у будь-який час протягом календарного року за бажанням працівника незалежно від відпрацьованого часу та дати народження дитини.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.( ст. 83 КЗпП)
Оскільки законодавством не передбачено строку давності після якого працівник втрачає право на цю відпустку, її можна використати перед звільненням з роботи або отримати за неї компенсацію.
Отже, за умови, що жінка виховуєте двох дітей самостійно вона має право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 17 календарних днів на рік за двома підставами: «жінка, яка має двох дітей віком до 15 років» та «одинока матір»., яку має право відбути в будь-який час за бажанням, або отримати компенсацію при звільнені не залежно від підстав звільнення.
З повагою відділ «Зміївське бюро правової допомоги»
Харківського місцевого центру з надання безоплатної
вторинної правової допомоги