В останню земну дорогу Героя проводжало все село, яке завмерло у жалобі.

Старший солдат Олександр Григоренко, інспектор прикордонної служби 2-ї категорії, кулеметник 2-го відділення інспекторів прикордонної служби, 2-ї прикордонної застави, 3-го відділу прикордонної служби прикордонної комендатури швидкого реагування, 4-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України загинув 10 листопада 2024 року в районі н.п. Тополі, Куп'янського району, Харківської області.

Мама втратила єдиного сина, дружина – люблячого чоловіка, двоє дітей залишилися без батька.

Олександр був доброю і безвідмовною людиною. У мирному житті він працював у ФГ "РеВіК". Його поважали колеги і керівники. 

Турботливий син, дбайливий і порядний сім'янин, вірний друг.

З травня 2024 року свою мирну професію Сашко змінив на військову справу. І тут, на фронті, він також був прикладом мужності, відваги і патріотизму.

Війна забирає найкращих. Олександр Григоренко загинув під час ворожого артилерійського обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям.

Він назавжди відлетів білим янголом до небесного війська, щоб захищати нас з небес.

І наш святий обов'язок берегти пам'ять про кожного нашого воїна, який загинув захищаючи свій народ і свою рідну землю!

Слава, шана і вічна пам'ять полеглим Героям, серед яких тепер і Олександр Григоренко!